Детальний звіт з рибалки на Десні
Не відкрились
Звечора якось не звернув уваги на те, що вперше збираємось на лід в цьому сезоні і з останньої риболовлі з льоду, яка була на початку весни нічого з риболовних вудок і приманок не перебрано. Вранці швиденько оглянув наявність і зрозумів, що коробочки з балансирами немає. Десь лежить звісно, але шукати її і знайти о 5 ранку – нереально. Зазирнув у тубус з вудками і на щастя все на місці. Дві безмотильні, дві окуневі на блешню та балансир і дві судакові. Повний комплект на місці та ще й на кожній прив`язана приманка. Отже маю в арсеналі дві безмотильні мормишки, окуневий балансир 4 см, блешню окуневу 4.5 см, балансир на судака 7 та 9 см. Як не крути, а повинно вистачити по всім розкладам, а якщо і відірвусь, то друзі позичать якогось балансира. На всякий випадок хапаю ще й улюблений джиговий Skyline, пару пачок приманок , коробочку з грузами та гачками – на всякий випадок, адже поруч із затокою Десна і можливо вдасться поджигувати.
По приїзду на місце стає зрозуміло, що на лід вийти не вдасться. Не вдасться навіть виповзти, адже під берегом промоїни, а на льоду повнісінько води після вчорашнього дощу. Та й лід не витримає потужну команду «два центнери» із двох виступаючих. Робити нічого, йдемо на Десну. А там – тиша, вітру майже немає, шуга на річці відсутня, біла легенько плескається – ну прямо ідилія. Добре, що спінінги взяли. Але практично ввесь берег зайняли спінінгісти які на відміну від нас їхали цілеспрямовано джигувати. Ну що ж, обходимо з сумом свої улюблені точки на яких вже стоять рибалки і піднімаємось вище за течією і вже на закінченні повороту річки знаходимо місце де можна стати вдвох і хоч якось порибалити. Дуже шкода, що не взяли з собою човна, могла б бути повноцінна джигова риболовля на ввесь день, погода, до речі, дуже цьому сприяла. Хоча з вечора малювало трохи іншу картину.
Місце має значення
Добре, що хоч приїхали затемна і на точку стали як тільки почало сіріти. Швиденько оснащаємо спінінги і вперед, простукувати нове місце. Як виявилось нам ще й з місцем повезло. Стали якраз на початку ямки, вірніше якраз навпроти нас проходив вхід в яму з перепадом глибини від 2 до 7 метрів. Під самими ногами відвісна стінка до півтора метра, далі кам`янисте русло з періодичними гілочками, потім руслова бровка з перепадом до метра, далі рівненьке плато і ще одна бровка на виході до коси. Ще й на плато невеличкий приямочок. Ехолота звісно немає, залишив вдома, а так можна було б закинути і просвітити дно через екран телефона, діпер дозволяє все це робити. Але й за допомогою спінінга все добре читається. Головне якнайчастіше це робити, щоб не звикати до показів приладів.
Тож точка досить цікава і часу на роздуми не багато, потрібно шукати де сховався судак. Вішаю для початку 20 грамів і двокольоровий Bugz 3.2" з блискітками на офсеті. Цього разу не цілеспрямовано їхали ловити на спінінг, тому взяв з собою лише декілька пачок приманок від Select, та ще якісь старезні черв`яки вже й не згадаю якого виробника.
Перші проводки говорять про те, що біла є, її багато і вона активно рухається. Це добре, але біла невелика, скоріше за все густірка чи синець з підлящиками, не той варіант коли є великий лящ. Біля такої лав рухи навряд чи буде стояти великий судак. Але може бути багато кілушок-півторашок, якраз розмір невеликих, на долоню рибок саме їм підходить для полювання. Це не тільки через контакти з рибою вдалося визначити її розмір, а недалеко від нас один із рибалок під багрив на джиг голівку декількох рибок розміром від пів долоні до долоні. Декілька проводок в холосту і потім на звалі з бровки до русла впевнений такий ТЮК – підсічка і виважування першого невеликого «відпускника». Стукнув добре і борсався щосили, але ніхто йому не бажав недоброго, тому швиденько фото і пливи, нагулюй вагу. Перша рибка на двокольорову «крокозябру» тому міняти не збираюсь. Тим більше приманка хоч і досить рухлива, але матеріал щільний, добре тримається на офсеті навіть покусана судачком.
Десь на третій проводці, коли приманка пройшла всі бровки і почала підвисати на течії по руслу, ловлю черговий потужний удар і судачок під кіло, трясучи головою як голодна щука, неспішно підіймається з глибини. Виводжу повільно, не поспішаю, адже 7 метрів можуть зіграти з ним лихий жарт. Але неспішність має свої проблеми. Судак відчув, що з ним граються і занирнув під корчика. Тримаю в натяг, не форсую, занирнув проти течії тому рано чи пізно вилізеш, багато таких розумників було. Так і сталося, через хвилину судак стомився і спустився трохи нижче корча, тому обережно виводжу його через корчик. Трохи вирячив очі, певно від боротьби, але мішок не виплюнув. Плисти не хоче, перевертається на спину, роздутий мішок не дає йому стати як треба. Голки не маю для втравлювання повітря, як це роблять профі, тому качаю руками по воді взад-вперед, щоб продихався. Але марно, жабра розчепірені, очі вилазять, мішок роздутий. Саджаю на кукан і притоплюю , можливо очухається. Але ні, очі вилізли ще більше, мішок роздувся, доведеться забирати.
Ловимо далі. У товариша покльовка і черговий пістолет після фото пливе підростати. Хоча тюкнув зле, впевнено і заїв 4 дюймовий Fetish в шахту. Цікаво, при такий кількості білої, за яку постійно чіпляємо шнурами судак досить активний і атакує наші приманки. Виходить ще він в активній фазі і потрібно цим користатися.
На черговому закиді посилаю приманку не перпендикулярно берегу, а під кутом вздовж русла. Відразу починаються підвисання, 20 грамів малувато для 7 метрів та течії. Але посмикуючи вершинкою Skyline, рухаю приманку в товщі води і отримую легенький “лизь», навіть я б сказав «нюхання» судаком приманки. Сенсорика спінінга дозволяє не пропустити це легесеньке торкання, хоча по вершинці руху практично не було, добре, що тримаю палець на бланку і таки відчув це торкання. Приманка майже на вильоті, на течії, відповідно є петля шнура в воді тому підсікаю максимально розмашисто. Відчуваю як приманка прошкрябається по пащі риби і вже майже на виході зупиняється. Бланк спінінга різко навантажується і риба починає спротив. На течії завжди здається що щось клюнуло солідніше, але багато спійманих риб і м`язова пам`ять рук говорять про те, що це знову щось на грані заліку, до кіла. Так і є. Судак засікся за 3 міліметра шкіри на верхній губі. Як він не відвалився – невідомо. Офсет двійка від Select зробив свою справу якісно. Видно судак схопив приманку і відразу вирішив її виплюнути відчувши різницю з живою рибкою, але гостреньке жало чирконувши по зубам таки просікло шкіру якраз після верхніх зубів риби. Фото на згадку і цей також пливе. Ми полюємо за чимось більш потужним, якщо повезе.
Товариш отримує також декілька клювань і схід риби майже в ногах, певно зайшла в каміння і там зачепилась грузом та вивільнилась. Приманка покусана, роздерта іклами судачка. Але по відчуттям також не трофей, тому ніякого суму, нехай росте.
Сонце підіймається над деревами навпроти і досить яскраво світить прямо в обличчя, майже як літом, хоч засмагай. Майже півгодини клювань немає. У сусідів також пусто, одного лише підняли в районі 700 грамів і все. Хоча ні, ще одненького грамів на 200 також ловили. Виходить місце в нас цікавіше і клювань значно більше. Це радує.
Змінилось освітлення тому ставлю приманку максимально темну. Вибирати особливо ні з чого, адже кілька пачок всього приманок з собою, але є рачок RakCraw 2.8" – в темному кольорі на кшталт сливи. Вже на Десні мав на нього клювання, можливо і цього разу щось буде. Ставлю вже 30 грамів щоб простукати русло і роблю закид за дальню від мене бровку. Тридцять грамів вже впевнено відстукують дно і на виході на русло зависання мінімальні. Котушкою практично лише вибираю слабину. Веду приманку підкидаючи спінінгом короткими перестановками. Стук, стук, стук – гуп, легенький ударчик і навіть не підсікаючи відчуваю, що маленький судачок тріпочеться на течії. Плавно виводжу і відразу відпускаю. Допрацьовую приманкою бровки і русло, але клювань немає. У колеги злий судачисько відкушує хвіст приманки на паузі. Зміщуватись нікуди, все зайнято риболовами, берегова рибалка це вам не човен, куди завгодно не переїдеш.
Впираємось ще майже годину, але на цьому все. Клювання припинились з моменту як сонце піднялось трохи вище дерев і почало напряму світити по воді. Значить час збиратися.
На лід не вийшли, але досить активно поджигували. Більше десятка клювань на двох, шість спійманих судачків, декілька сходів і чотири обриви приманок – для чотирьохгодинної пізньоосінньої риболовлі в межах населеного пункту з пристойним пресингом - вважатимемо заліковою риболовлею. А можливо це ще й не закриття, судячи з погоди яку передають на найближчі дні.
Побачимо.
Всім добра!