Березнева весна: волонтери рятують нерестовища Дніпра
Березнева весна: волонтери рятують нерестовища Дніпра
Хто і що робить
На заплаві Дніпра поблизу Кременчука групи рибалок-волонтерів та гідробіологи з Інституту гідробіології НАН України цілеспрямовано відновлюють місця нересту щуки, коропа та місцевих коропових (плітка, краснопірка). Діяльність включає пересадку очерету (Phragmites australis) на мілководні острівці, встановлення штучних «матраців» з джутових мотузок для злягання ікри та монтаж тимчасових рибопропускних перемичок, синхронізованих із березневими паводками.
Чому важлива рання весна
Річкові екологи наголошують, що в період першого потепління і підйому води відбувається масове відкриття нерестових ділянок; саме тоді тонка осіння і зимова підготовка рослинності та мікогабітатів визначає виживання малька. За результатами двох сезонів моніторингу на контрольних ділянках волонтерів чисельність молоді щуки й коропа зросла на 30–50% порівняно з неосвоєними крамами.
Прості рекомендації для рибалок
Низькоінвазивні поради: уникати ходіння по мілководних заростях під час паводку, забирати залишки ліски й гачків, використовувати відчепи та безбарбельні гачки для швидкого звільнення риби, не рибалити на затоплених луках у перші дні весни. Ці кроки підвищують шанси на виживання ікри та личинок і підтримують традиційну культуру рибалення на Дніпрі без шкоди для екосистеми.
Фотосерія польових робіт
Світлини документують зміну водного режиму, висадку очерету на Кременчуцькому водосховищі та розміщення яйцевих матраців у численних плесах заплави.