Вечірні коридори Затоки для сібаса й кефалі
Гирло Дністра біля Затоки — вечірні коридори, де сібас і кефаль збираються на годівлю
У низькому світлі останнього проміння сібас вибудовує маршрути вздовж дністровського бару, а кефаль кочує по мілинах — саме тут видніється справжня «стрічка корму». Канали з переходами 1–3 м у мілину до 4–6 м створюють вузькі коридори; іноді центральний фарватер сягає 7–8 м, іноді 10–12 м, і в цих місцях хижаки збираються найбільш інтенсивно.
Де стояти на березі
Найнадійніші береги — гирлова ділянка біля Затоки і ділянка дністровського бару, край каналу та віндвордні коси, де підвітряні течії штовхають малька до берега. Місце тримання сібаса — шви течії, каміння, пірси й тіні від буїв; кефаль рухається зграями ближче до поверхні у теплі мілини.
Тактика проста: довжина спінінга 2,4–3,0 м, тонка плетенка 0,10–0,14 мм і флюорокарбоновий поводок 0,25–0,30 мм. Для сібаса працюють мінноу 70–110 мм, шаловні shallow runner-и й м'які приманки 3–4 inch на джиг-головках 5–12 г. Кефаль відгукується на дрібні плаваючі мінноу і мікро-воблери; на місцях поверхневого годування корисна акуратна подача хлібної пасти.
У мутній воді при північному вітрі ловля йде більше на силует і гру приманки; у штиль — на повільний, затриманий проводок під кінець вечора. Коли сонце сідає, сібас може атакувати просто в метрі від вузької смуги піску, залишаючи ланцюг бризок над темною смугою води.
Рекомендуємо: джиг-головки 5–12 г