Легенда Срібного судака Дністра
Могилів‑Подільський, залізничний міст: глибини 4–7 м і Срібний судак Дністра
Від Грецької 36 звучать старі байки про сулигача — срібного судака, що нишпорить у протоках при впадінні Дерли та Немії. Місцеві рибалки називають його «холодним духом Дністра»: великий, мов тінь, з блиском, що видно під місяцем, і з небажанням підпускати човни занадто близько.
Найтовстіші особини — 60–85 см, 2,5–4,5 кг — тримаються біля кам'яних підпор старого мосту й на різких обривах у районі Буші та Лядови. Полює здебільшого вночі на глибині 4–7 метрів; активні періоди — вересня–жовтня та лютого–березня. У межах міста берегова лінія простягається 14 км, і кожен метр має свою історію клювання.
Тактика і вечеря
За словом рибалок, для нього найліпше підходять джиг-головки 12–18 г з віброхвостами 6–8 см сірчано‑білого кольору; закид на 15–25 метрів уздовж берегової лінії дає шанс на справжній бій. Часті розповіді згадують раптові ривки, коли шнур біжить у темряву, а ліхтарі на човні мерехтять, як живі.
Легенда не відокремлює рибалку від страви: після нічного лову у хатах біля Дністра готують судачка у сметані, а на столі запах смаженого зливається з відлунням ріки. Коли ніч густа і місяць низько, срібло судака прорізає темряву й на столі вже пахне судачком у сметані.