Золотий короп Росі
Біля Білої Церкви на Росі, в плесах до 3 метрів, кажуть про Золотого коропа.
Стара розповідь ходить серед рибалок: у тумані луска коропа відблискує як жовте золото й веде човен до заростей. Короп звичайний тут рідко дрібний — в середньому 30–60 см, іноді трапляється мамонт до 80 см і близько 10 кг.
Російські вечори замінює українська тиша: рибалки ставлять донні оснастки з монолінія 2–4 мм, гачками 6–8 і грузилами 10–20 г. На кукурудзу, варене тісто чи черв’яка короп приходить у трав’яні лощини, особливо в травні–червні та вересні–жовтні у туманну ранкову годину.
Як ловлять у туман
Рано до світанку човен підпливає до мілини, де температура стабільніша, і шукають тріски й молюсків на дні. Легенда додає: золотий короп інколи підпливає близько, підсвічуючи собою дорогу назад, неначе подяка за уважне ставлення до ріки.
Увечері історію доповнюють стравою: смажений короп з кропом і цибулею або тушкований у казані — buglama за місцевим рецептом; ukha з риби Росі виходить прозора і насичена смаком води з цієї притоки Дніпра.
Часом останній рядок казки — не вигадка: луска пробивається в тумані, човен скрипить під веслом, і світло на воді веде до берега, де вже пахне риб'ячою юшкою та смаженим коропом.
Рекомендуємо: надувний човен для риболовлі