Легенда про Золотого сома Дніпра
Канівське водосховище: 123 км темної води
У плесах біля Канева рибалки називають його Золотим сомом ще з тих ночей, коли місяць піднімався над дзеркалом води й видно було тільки силуети бровок. Сом тримається ям і руслових свалів, там, де течія зустрічає тишу, і саме ці місця збирають нічні засідки.
Нічні засідки
Місячні засідки починаються з вибору точки: яма біля коряжника, пригребельна глибина, межа струменя. Донка ставиться тихо, вудилище лишається на підставці, вогонь — маленький, щоб не злякати здобич. Перша мить удару завжди важка й гучна — суміш адреналіну і дніпровського шепоту.
У розповідях поруч із сомом завжди фігурує щука, судак, лящ і окунь — їжа, яка тримає трофейного хижака в цих водах. Рибалки називають певні плеса під Каневом, Переяславом і Українкою особливими: там глибина доходить до різких бровок і часто стоять великі особини.
Після бою риба йде на вогонь: маленька уха з частин сомового філе, копчення на дніпровський манер — усе це звучить у легенді так само реалістично, як скрип човна по хвилі. Ніч, місяць ховається за хмарою, і тяжкий удар на донці знову повертає тишу в історію.