Хортиця та запорозькі сіті: рибальські традиції Дніпра
Хортиця — місце, де кидали великі сіті і ловили щуку на порогах
Запорозька Січ стояла обабіч бурхливого Дніпра. Тут кидали мережі, уночі палили багаття й коптили рибу. Щука, судак, сазан і сом давали щоденний пайок для човників і козаків.
Рибалки з Хортиці не були авантюристами — вони знали ріку. Кидали довгі сіті в ярах і між каменями порогів, тарабанили човни й витягали здобич спільними зусиллями. Часто ловили и ляща, линя, інколи — осетра на нижніх ділянках Дніпра.
Знаряддя і методи
Основні знаряддя — довгі сітки і човни-чайки, весла та гачки. Мережі працювали як живий бар'єр: риба заходила у вузьку частину, і її витягували струною людей. Після добирання риби йшли до берега на високі пляжі, де її солили або відправляли в коптильні.
Копчення і соління були не лише способом збереження, а й частиною кулінарної культури. Солона щука після легкого копчення ставала святковою стравою, її різали великими шматками й запікали над вогнем. Коптильня на березі пахла димом і рікою.
Сцена з нічним багаттям, човнами в тумані і линею на гачку — жива пам’ять Дніпра. Рука досвідченого рибалки, що тягне сіті, і запах диму від коптильні залишаються в розповідях рибальських родин і сьогодні.