Вечірні виходи судака й сома в Каневі
Канівські стариці Дніпра: судак йде в івняки після заходу сонця
Канівські затони на Дніпрі — перше, що помічає досвідчений очеретник: тут судак звично виходить із глибини до 4–6 м у вечірніх сумерках, а сом підбирається до 1.5–4 м біля коряжника. Ця міграція не випадкова.
Три прості причини сходяться біля коренів ів: вихід дрібної бельі, тепліша кромка поблизу трави й "кишені" зі слабким або зустрічним струменем, де хижак може економити сили і чекати атак.
Тепло, струм і наживка
Вдень судак стоїть на бровках і ямах на глибині, інколи 8–16 м, у теплу пору року. З настанням тіні він просувається ближче до берега — поруч зі свалами, навислими корчами та входами в протоки, де струм ламається і концентрує малька.
Сом користується ширшим «вікном» — його привертає пригнітений мальок у камишах і вузьких проходах між затопленими івами. Там він шукає затишні діри, щоб не гнатися за здобиччю на відкритій воді.
На човні треба шукати смуги ряби, тінь від кущів і різкий перехід з 0.8–1.5 м на свал до 3–6 м. Ефективна оснастка для вечірньої серії — спінінг і джиг 10–24 г та живі приманки під кромкою.
Коли сутінки густішають, у канівських лабіринтах ів звучать удари хвоста — саме там і відбувається мисливська реляція судака й сома, помітна по раптовому підйому риби в неглибоких кишенях.
Рекомендуємо: спінінг-удилище 2.1м