Київ–Канів: від кознь до чумів
Канівське водосховище — середня глибина 4–8 м.

Козні й човни майоріли вздовж берега від Московського мосту до Українки: місцеві рибалки полювали на щуку й судака зі снастю, що передавалась поколіннями. Кладміст зі скользящим грузилом і шивка — пір'яна приманка 10–25 см — довго залишалися класикою на кофлі Дніпра.
Рибальські місця в Каневі тримають глибини: судак тримається на 3–5 м, щука шукає мілини 1–3 м у весняні й осінні забіги. Лінії 2–4 мм, грузила 5–15 г, вудилища 1.8–2.4 м — технічні параметри, що пройшли перевірку часом.
Чуми і кухня
Комунальні чуми в Обухівському районі та Вишгороді топили березою й сосною, щоб димом консерувати сомів, таранів і коропів. Така копчена щука — локальний делікатес: ніжне м'ясо з пікантним ароматом диму, що йшов від березового вугілля.
Історія рибальства на Дніпрі — це також маршрут від варяг до греків, де човни й снасті змінювалися, але полювання на хижака залишалося. На льоду Києва ветерани свердлять лунки, і в тиші чути тільки грюкання гумових сапогів та тихий тріск диму над чумом.
Рекомендуємо: пір'яні блешні для щуки