Бичок по‑одеськи: рецепти рибалок‑човнярів
Ланжерон, Одеська затока: золота хрумка скоринка бичка

Човнярі на Ланжероні та рибалки з Тилігульського лиману готують бичка просто й швидко: луска залишається, голова теж—саме так утворюється хрумка скоринка під час смаження.
Підготовка і маринад
Рибу розрізають спереду й виймають внутрішнє, але голову не відсікають. Промивають, обсушують паперовими рушничками 10–15 хв. Маринад: сіль, перець, сік половини лимона, одна чайна ложка подрібненого часнику — залишають на 15 хв.
Перед паніруванням обвалюють у кукурудзяному борошні або в суміші пшеничного з кукурудзяним борошном, додають щіпку солі й перцю. Така паніровка дає золоту корочку і не прилипає.
Смаження: розігріти олію з ложкою вершкового масла, вогонь зменшити до нижче середнього. Кладуть бичка і обсмажують з трьох сторін по 4–5 хвилин за бок. Подають гарячим з часточками лимона і цибулевим маринадом — тонко нарізана цибуля, оцет, трохи цукру, вода.
Ловлять бичка у Чорному та Азовському морях, на камінні й у норах, на глибині 0.5–2 м, сезон травень–жовтень; снасть — легка поплавцева, гачок №16–18, наживка — мотиль. У Бердянську навіть поставили пам’ятник цій рибці, яка годувала прибережні громади в тяжкі часи.
Золотистий бичок під лимоном хрумтить біля причалу, пасує до холодного пива або домашньої узварної горілки — сцена, знайома кожному одеситу і човняру.