Вечірні засідки щуки й окуня
Південний Буг біля Потуші — очерет повертає вечірні засідки щуки
На ділянках біля Вінниці й с. Кліщів, де очерет вже густіє, вечірні засідки щуки чітко зсуваються до межі «трава–чиста вода». Місцеві рибалки помічають, що великі особини працюють у «вікнах» очерету шириною 1–3 м і виходять з глибини 0,8–2,0 м, щоб різко атакувати малька.
Коли очерет стає щільнішим, велика щука рідше ховається у глухих хащах і частіше стоїть на виходах із заток, біля піщаних або глиняних плям серед трави, а також поруч із перепадами дна 1–2 м. У таких місцях ефективні повільні воблери й силікон на офсетнику: пауза біля кромки дає результат.
Повадки окуня і де шукати кльов
Окунь у відновленому очереті тримається не в самій стіні рослинності, а на прогалинах, полицях і краях руслової бровки. Вечірній кльов часто короткий — 20–40 хв перед сутінками. На широких плесах нижче по течії, ближче до Миколаївщини, окунь активніший біля країв затоплених берегів і рдесникових острівців.
Часова пам'ятка: 1,5–2 години до заходу і ще 30–60 хвилин після — найжирніший інтервал. Параметри: для щуки — воблери 90–130 мм, силікон 3–4,5" на офсетнику, поверхневі приманки в «вікнах»; для окуня — джиг 2–5 г, силікон 1,8–2,8", дрібні воблери 50–70 мм. Ліска й шнур: для щуки шнур 0,10–0,14 мм із повідцем, для окуня 0,06–0,10 мм. Подача — повільна рівномірка з паузами біля кромки для щуки; короткі підриви в прогалинах для окуня.
Важливий польовий висновок: з відновленням очерету риба стає менш «відкрита», але більш локальна — знайдено правильний край, і вечір може перетворитися на серію кидків, коли щука вистрибує з глибини і пробиває поверхню води.
Рекомендуємо: джиг-глави 2–5 г