Легенда про Срібну щуку Десни
На березі Десни під Черніговом знайдено човен‑довбанку довжиною близько 8–12 м
Під місячним світлом щука здається срібною. Місцеві рибалки називають її просто — Срібна щука, маючи на увазі щуку звичайну (Esox lucius), яка ховається в корчах і кромках очерету Десни.
Легенда описує нічний обряд на човні: тиша спочатку, змочені річковою водою руки, три проводи приманки вздовж бровки і чекання, поки північний вітер не принесе перший удар. Живець або воблер ведуть тихо, без різких ривків; кожен рух вуглецевого вудилища має значення.
Техніка й місця
Для трофейної щуки шукають ділянки з глибинами 2–5 м, ще глибше в ямах біля підрубаних урвищ. Оптимальний комплект для спінінга: вудилище 2,1–2,7 м, тест 10–30 г або 15–40 г, плетений шнур 0,12–0,18 мм і повідець 20–30 см. На таких бровках кльов часто починається після 23:00.
Старі байки Чернігівщини говорять, що справжній трофей бере приманку наприкінці ночі, коли човен ковзає під кручею, де Десна підмиває берег. Місячний блик на лусці щуки робить її срібною саме в ту мить, коли вудилище згинається до самого човна.
Рекомендуємо: міцний плетений шнур