Легенда Срібної щуки Дністра
Підпори мосту 1898 року біля Могилева‑Подільського і Срібна щука
Підпори старого залізничного мосту 1898 року стирчать із Дністра, і саме біля них народилася легенда про Срібну щуку — 2‑метрову тінь, що охороняє затонулі переправи. Рибалки Ямполя та Могилева‑Подільського передають нічні байки про блискучі луски і пащу з іклами, що виринає на живця.
Місця і клювання
Найприбутковіші точки — під Могилів‑Подільським мостом (глибини 4–7 м біля підпор, ями до 8–10 м), Рибницькі плеса з їхніми перепадами й лівий берег біля с. Гнівань. Тут трапляються щуки 5–15 кг, місцевий рекорд — близько 18 кг.
Нічні прийоми прості: живець‑коропець 10–15 см на волосінь, або активна подача блешні. На спінінг 2,7 м зі шнуром 0,18 мм і блешнею 20 г "колебалка" рибалка вміє тримати паузу під світлом зір. Для масивного хижака працює вертушка Mepps #3 або живець на товстому повідку.
Кухня тут проста й смачна: щука по‑подільськи — філе з великої риби (з 5 кг риби виходить близько 2 кг м’яса), швидке маринування в солі й перці 2 години, смаження на вертелі над вогнем 15 хвилин з часником і свіжою зеленню. Юшка з голови і хвоста вариться 40 хв разом з картоплею й перцем — для компанії рибалок.
Ніч опускається, ліхтар тремтить на березі, ідеальний момент — коли сріблянка розсікає темряву біля кам’яної підпори і рибалка відчуває різкий ривок: легенда оживає в тремтінні лески під зірками.
Рекомендуємо: вертушка Mepps #3