Срібна щука Сули
Вільшана: Срібна щука Сули
У Вільшані кажуть, що щука понад метр стоїть у вікні очерету й відводить від полів лиху воду тим самим плавом, де глибина 1,5–4 м змінюється на ями до 5–6 м під кручами. Ця срібна тварина з’являється в оповідях біля Лубен, Оржиці та на Нижній Сулі — там, де старики вказують на підводний вир і мовчать довше, ніж треба.
Розповідь йде простими рибальськими словами: плесо, стариця, бровка, вікно в очереті. Щука тут — не просто хижак; вона охоронниця меж полів, що дихає холодом води, коли вона 8–12°C навесні, і повертається на бровки восени, особливо вересень–листопад.
Нічна мапа рибалки
Рибалки згадують конкретні місця: рдесник над тишею, латаття біля старика, корчі й очеретяні прорізи шириною 2–10 м. Для Сули працюють спінінг і повідець, воблери 9–13 см або силікон 8–12 см — не науку, а рецепти з човна під місяцем.
Звичайна рибина тут 40–70 см, добра — 80–95 см, трофейна понад метр. Вечорами, коли місяць сідає низько над Сулинськими крутами, чути лише плескіт і тихе: «Ось вона». Місяць відбивається в лусці срібної щуки, що показала дорогу до глибокого виру біля урвища.
Рекомендуємо: воблер 11 см