Вечірні коридори щуки на Стоході
Стохід, 188 км: вечірні коридори щуки у верболозах
Стохід — правий приток Прип’яті, річка з мережею рукавів, стариць і заплавних «кишень», де щука шукає вакантні засідки ще до сутінків. У вечірній період шведська тиша і теплі коридори між верболозом та лататтям стають її ареною: зовнішній край трави і 1–2 метри за ним — перші кандидати на клювання.
Як читати протоки
Шукати потрібно не серед центрального струменя, а на звуженнях між заростями, на виходах зі стариць і на перешийках між плесами. Тінь під навислими кущами в сонячний день і зовнішня межа трави ввечері — класичні «вікна» для засідки. Коли вода каламутна після підйому рівня, дають контрастні приманки і повільна проводка близько до укриття.
Підхід без шуму важливіший за силовий закид: іти краще по твердому берегу, останні метри без тріску гілок. Закид під кутом уздовж берега і тихий дрейф човна на веслах дають набагато більше контактів з рибою, ніж бешкетний старт мотором.
Рекомендована снасть для таких коридорів — спінінг 2.1–2.4 м з тестом 7–21 г, шнур PE 0.8–1.2, повідець флюорокарбон 0.45–0.60 мм. Воблери 90–120 мм, shallow-runners і suspending-моделі, а також силікон 8–12 см на легкій джиг-голівці працюють стабільно. На ділянках поблизу Піщаного, околиць Маневичів і в Ковельському напрямку в межах парку "Прип'ять-Стохід" (39 315,5 га) завжди є кілька «вогнищ» щуки.
Вечір підходить тихо: блиск приманки в коридорі, легке підсічення — і вода у верболозі знову повертається до дзеркала. Це інструментальна, а не брязкальна робота, де кожен непомітний крок може принести великий улов.
Рекомендуємо: воблери 90–120 мм