Травневі коридори щуки й окуня
На вході в штучний канал Тилігульського лиману, де глибина змінюється з 1 м до 3 м, концентрується ранкова активність щуки.
Травень у Тилігульському лимані відкриває «коридори» — вузькі проходи між прісною й солонішою водою, неглибокі русла біля входів у затоки та протоки. Саме там збирається корм і стає місцем для амбуші.
Щука стає на кромці очерету, біля локальних ямок і на виходах із мілководних заток, де глибина плавно переходить з 0,5–1,5 м у 2–3 м. При підвищенні солоності після приливу її слід шукати в кутах заток і біля штучного каналу, де вода змішується.
Окунь та тактика ранку
Окунь тримається поруч із бровкою, на твердішому дні вздовж трави і в руслоподібних канавках; уранці виходить на 1–2,5 м, коли дрібна риба підтягується до прогрітих мілководь. Активність найвища на світанку до 7–8 ранку, далі риби зміщуються в тінь очерету.
Снасті: воблери minnow 90–120 мм, мілководні кренки, коливні блешні для щуки з повільною проводкою й паузами; для окуня — силікон 2–3", джиг-головки 3–7 г, дрібні вертушки. У прозорій напівсолоній воді — природні кольори, після хвилі — контрастні.
Ранкові перевірки коридорів, часті заброси біля переходів солоності й робота вздовж краю очерету дають найнадійніші клювання; туман над протокою та метушня малька під поверхнею підказують, де стоїть хижак.
Рекомендуємо: джиг-головки 3–7 г