Що таке балансир

Балансир — литий корпус у формі рибки, підвішений за петлю на спині. У воді він висить горизонтально: це і є та властивість, від якої походить назва класу.

Як він влаштований

Корпус відливають із важкого металу й фарбують. У ніс і в хвіст впаяно по одинарному гачку, вістрями назовні. Знизу, приблизно під центром тіла, на кільці або підвісі висить трійник. У хвості — лопать, найчастіше пластикова.

Петля посередині — головна деталь

Її положення задає, як приманка висітиме й куди піде при підйомі. Зміщена вперед петля опускає хвіст, зміщена назад — ніс. Це характер конкретної моделі, а не налаштування на льоду: петлю впаяно й поміняти її не можна, а підгинати — тонка робота, після якої приманку доводиться перевіряти заново.

Хвіст, який не гачок

Лопать у хвості не ловить нічого — вона працює стабілізатором і розвертає приманку на зворотному ходу. Зламана або зігнута лопать змінює гру раніше, ніж це стає помітно на око, тому балансири не зсипають в одну коробку разом із важким залізом.

Гачки, які не міняються

Впаяні гачки не знімаються: якщо вістря затупилося або відламалося, приманку або гострять, або відкладають. Змінним лишається тільки нижній трійник — його ставлять на заводне кільце й міняють разом із ним, як і на блешні.

З чого його роблять

Тіло ллють зі свинцю або сплаву на його основі: потрібна вага в малому об’ємі. Там, де від свинцю відмовляються, беруть щільніші або твердіші метали — різниця між ними розібрана в картці про свинець і його заміну.

Порожнини в ньому немає

Корпус суцільний, і вся вага приманки — це вона сама. Через це балансир при однаковому розмірі важчий за воблер, у якого тіло всередині порожнє, і тоне він швидше й рівніше.

Що перевіряють у новому

Три речі, і всі видно до води: чи висить приманка рівно, коли тримати її за петлю; чи вільно гойдається нижній трійник на кільці; чи не забита петля фарбою. Забита фарбою петля міняє гру ще до першого спуску в лунку: вузол стає в ній із перекосом, і приманка виходить убік лише в один бік.

Що на ньому видно

Забарвлення тут працює як силует і пляма: під льодом світла мало, і деталі малюнка риба не читає. Тому в тілі часто роблять світлонакопичувальну вставку або крапку: видима точка важить тут більше за малюнок. Як влаштовані самі люмінесцентні покриття, розібрано окремо.