Зимове блешніння: підняти й відпустити
Точка — цілий ряд лунок, і жодна з них не самоцінна. Подача — блешня йде вниз сама. Ритм — підкидання й пауза, повторені однаково. Вихід — після тієї самої кількості циклів, що й на попередній лунці, навіть якщо не було нічого.
Зимова блешня не йде вниз по прямій: відпущена, вона відходить убік і перевалюється. Тому в цьому способі ловить пауза.
Що робить людина
Піднімає приманку й відпускає. Усе. Підйом — це не проводка, а спосіб підняти блешню на висоту, з якої вона впаде; сама робота відбувається після того, як рука зупинилась. Цикл підкидання і паузи — окрема картка.
Чому це швидкий спосіб
Блешня важка й падає швидко, отже стовп води перевіряється за кілька циклів. Лунку оцінюють циклами, а не часом сидіння — і саме тому блешнею шукають рибу, а не вичікують її. Ця швидкість і є головна властивість способу: він відповідає на питання «де вона взагалі є».
Серія лунок замість однієї
Спосіб будується навколо ряду точок: свердлять кілька лунок, обходять їх з однаковою кількістю циклів і повертаються туди, де був дотик. Як це роблять — далі.
Балансир — той самий спосіб чи інший
Той самий: людина піднімає й відпускає. Різниця в тому, скільки площі приманка обходить за один цикл, і як саме вона це робить, описано в корені приманок. Для рибалки з цього випливає одне: з балансиром лунку оцінюють швидше, бо він перевіряє ще й кільце навколо неї.
Чого цей спосіб не дає
Дрібної подачі. Важка блешня не показує обережного дотику й не тримається на одному місці — там, де риба млява й стоїть щільно, її змінюють на мормишку.
Чому важлива вертикаль
Волосінь має йти від лунки строго вниз. Якщо її зносить убік — течією, вітром або тим, що рибалка відійшов, — блешня падає вбік під кригу й повертається вже не туди, звідки пішла. Гра при цьому зникає повністю, хоча рука робить усе те саме. Тому над лункою стоять просто, а волосінь відпускають з тієї самої точки, з якої вона зайшла у воду.
Чим він платить
Роботою буром. Спосіб живе серією лунок, а кожна лунка — це свердління, і за день його виходить більше, ніж самої ловлі. Друга плата — груба подача: обережного дотику важка приманка не передає зовсім, і скільки їх лишилося непоміченими, рибалка не дізнається ніколи. Тому блешнінням ходять по льоду, а не сидять на ньому.
