День відірваних хвостів

День відірваних хвостів

Щось останнім часом не дуже радує Десна ніклюваннями, ні трофеями. Можливо, не там шукаємо, можливо не в той час,можливо…різне можливо. Але незважаючи навсе це, на риболовлю хочеться. От і сьогодні вирішили пошукати судака.Ну любимо ми з товаришами полювати саме на цю рибу, тому і шукаємо самейого.

Перша яма, вхід, вихід, звал – порожньо, жодної покльовки надвох за пару годин полоскання приманок. Вирішую поставити рожевий EasyShad в розмірі 5 дюймів. Восени на нього вдавалось отримати і судакові, іщучі клювання. На третій проводці при виході з ями отримую різкесмикання, підсікаю, але мимо. Удар прийшовся в голову, стягнута тапрокушена приманка і сліди зубів на вухастому. Вже краще, хоч покльовкуотримав. Поправляю приманку і знову в точку. На цей раз глухий зачіп закорч не залишає шансів – обриваюсь. Далі півгодини полоскання приманокне дають результату.

Змінюємо локацію. В новому місці ями немає.Широке русло Десни, розлоге та рівномірно тверде дно, жодних корчів чипупків і лише в 10 метрах від берега невеличка канава, приблизно шістьметрів завширшки і до двадцяти метрів завдовжки з глибиною п`ять метрівна фоні загальних трьох-чотирьох. Течія в цьому місці слабшає за рахунокрозширення річки і є шанс знайти в канаві рибу.

Ставлю тридцятьграмів + приманку і простукую дно. Декілька проводок дозволяють чіткорозібратися з межами канави, груз чітко відстукує і на зміні паузпоказує що до чого. Ще декілька проведень, але тихо. Не може так бути, євідчуття, що там є судак. Тим більше, що ніяких слідів присутностіспінінгістів на точці за пару минулих днів, значить є шанс, не турбувалийого якийсь час.
Зменшую грузило до двадцяти шести грамів длядовшої паузи і оснащую твістером CC-Grab в розмірі 4.5 дюйми. Колірбузок, якраз те, що потрібно по осені. Перше проведення і на виході зканави відчуваю як спінінг навантажився, але не риба, певно гілочкупідчепив. Вимотую, ходить зі сторони в сторону, якби ще й трішкисмикалося – сказав би що окунець чи невеличка біль. Під берегом виринає зводи червона спинка – знову хтось із «тральщиків» воблера відірвав, двагачки відгнили і він певно тримався на останньому за якісь там гілочкина бровці. Офсет якимось дивом потрапив в завідне кільце і воблервдалося припаркувати. Певно якийсь китаєць, бо нічого на ньому ненаписано. Проте пофарбований нормально, все ціле окрім кілець. Можливоколись і собі спробую подорожити, якщо зірки складуться.

Поправляютвістер на гачку і далі в бій. На звалі в канаву відчуваю чіткий удар іпотяжку, підсікаю – мимо. Вимотую приманку – відсутній хвіст. Обстригмого твіст ера судак, але не шкода, головне, що він себе проявив наточці. В пачці ще два таких же твіст ера є. Змінюю і намагаюсь закинути вте ж саме місце. З третього закиду виходить і знову на звалі отримуючітку покльовку. Підсікаю – порожньо. Вимотую – відкушений хвіст. Хитрийпопався, «матьорий» судачисько.

Пару хвилин заспокоююсь і ставлюостанній твістер в цьому кольорі та розмірі, але зменшую груз додвадцяти чотирьох грамів. Менше немає, та й не проб`є дно, а меніпотрібно лише трішки збільшити паузу. Всього на пів секунди, можливосаме це зіграє роль. Судак атакує, але не встигає, потрібно дати йомушанс.
Закидання, проведення – паузи збільшились на секунду припадінні в канаву. Навіть здається, що підвисає трішки. П`ять проведень –тихо. Цікаво, судак не наколотий, приманку сам відкушував, я його неналякав і саме в цей момент відчуваю підкид приманки і короткий ударслідом. Підсікаю від плеча і Sky Line загинає в бублик, потужна рибинаміцно давить і періодично трусить головою. Невже щука? Але йде як судак.Навантажує спінінг по повній. Фрикціон затягнутий наглухо, риба гойдає,але поступово, метр за метром підіймається. В голові промайнула думкапідсікти ще раз, дуже вже достойний екземпляр на тому кінці шнура. Але жіде хоч і важко, але впевнено, та й підсік перший раз добре. За шнур нехвилююсь, влітку поставив новенький Х1 і за цей час він зноситися невстиг. Шнур витримає. А от флюорокарбон – може дати слабину. Весь сезонловив на 0.55 діаметр, а сьогодні поставив 0.3, на критичнихнавантаженнях він значно слабший, тому вирішую викачувати так як є.

Виходить на поверхню метрах в семи від берега – шикарнючий судачиськокілограмів під чотири, чорний, широкий, з темною спиною. Підтягую ще наметр і тут він розкриває пащу і робить два різких рухи головою зісторони в сторону. З пащі вилітає твістер з гачком і грузилом, а судаклягає на бока і декілька метрів пливе по поверхні за течією, потімпоступово занурюється і зникає. Разом з ним зникає бажання ловити із`являється бажання…не гарне бажання.

Хвилин десять стою на березі імовчки кручу в руках твістер. Може гачок тупий – ні, може взявнеправильно – наче ні. Що тоді сталося. Перевожу погляд на грузило ібачу дві глибокі полоси на свинцю від зубів судака. Від початку і докінця грузила. Зрозуміло. Судак атакував приманку і скоріше за всезаковтнув її разом з грузилом. А я під час підсічки вирвав його з пащі, агачок загнав в кістку на піднебінні + судак не відпускав свою здобич доостаннього моменту, поки не вийшов на поверхню. А там розкрив пащу ігарно струсонув. Гачок не пробив кістяне піднебіння і вилетів з пащі.Якби додав другу підсічку то можливо протягнув би гачка далі підсудаковий вус, але то вже здогадки. Твістер останній такого кольору.Судак і його прокусив, але запальничка і «досвід» роблять свою справу.Знову готовий до бою. Вирішую перейти на іншу точку і дати відпочитицій. Адже наші з судаком бурхливі перетягування далися взнаки. І якщо вканаві є ще його товариші, то вони точно зараз не в гуморі.

Переходжу метрів на п`ятдесят нижче за течією. В цьому місті я ще не ловив, тому акуратно закидую #Deeperта роздивляюся, що там на дні. Ехолот малює безрадісну картинку. Рівнедно, глибина три метри, ніяких корчів і звал майже в ногах на міляку.Ставлю вісімнадцять грамів і прокидаю в межах доступного по периметру –повна тиша. Навіть окунь не проявляє себе. В такому місці риба нетримається. Немає для неї нічого цікавого, тому повертаюсь на точку.

Знову починаю все з початку. Простукую дно останнім із залишившихсятвістером, потім віброхвостами, слагами, ставлю рачків – тиша. Зновуповертаюсь до твістераі таки отримую слабеньку покльовку на граніфолу. Підсікаю, але судак вже виплюнув приманку. Певно хтось із меншихбратів спокусився, бо на грузилі лише легенькі подряпинки. Якби вдаривхороший судак – сліди були б інші. Ще годину перебираю все що є врюкзаку, змінюю грузила, міксую проведення – нічого. Певно і так п`ятьклювань та боротьба з трофеєм - це вже шикарна риболовля, як для Десни вцей час. Тому вирішую закінчувати це процес. Спробую наступного разурозібратися з помилками і спробувати таки спіймати того хитрющогосудачиська.

У товариша також порожньо. Декілька незрозумілихшкрябів, пару обірваних приманок і все. Але Десна є Десна, таказагадкова і досить своєрідна річка. Як казав Довженко: «ЗачарованаДесна».
Всім гарного настрою та вдалих полювань на улюблену рибу.