Об особенностях зимнего твичинга

Аномальна зима цьогоріч що тут скажеш. Кілька останніх рибалок пропливаючи на човні помітив скупчення щупаків і щучок на міляках. То трішки сподвинуло на ідею порозважатися, раптом що вийде. От так сьогодні, виїзджаємо на мілководну річку, снасті легеньки, перший же ж закид і на недолюблюєму мою мікруху сідає щупак. Потім тиша і експерименти вже продовжуємо з твічом. Нестандартно для лютого місяця, але... спрацювало. Скільки того шнуряччя клювало- не злічити!!! Місцями кожне закидання закінчувалося або поїмкою або ж шаленими перегонами щупакабрів за дрібними воблерами. Дитяча снасть в руках додавала штучного адреналіну, даючи можливість дрищавим недорибам задавати тон трофеїв. Клюне собі щуря грамів на 300-500, а відчуття то!!! Ось воно що таке самообман в дії, не можеш зловити толкову рибу- УЛ в руки, твічинг в допомогу і вперед за штучними емоціями!!! Поєднання такої снасті з примітивною технікою ловлі- цього року і в лютому здатні подарувати відчуття вміння ловити рибу найкриворукішому майстру спін-фішінга, чи як там правильно назвати щоб аж перло!? Хоч зараз сідай за клавіши і чави їх доки нагора не попре шедевральний твір: "Об особенностях зимнего твичинга!".