Виїзд о 4.00 вже запізній, потрібно о 3.00 якщо любите зустрічати ранок на річці.
Виїзд о 4.00 вже запізній, потрібно о 3.00 якщо любите зустрічати ранок на річці.
Прогноз малював дощ, а по факту хмарки, вітерець і мошка...просто хмари мошки...навіть репілент тримав її всього півгодини до нової обробки.
Вода на Дніпрі впала сантиметрів на 40, а Десна наче ще прибуває.
Почав з 14 грамів і цікавого кольору Keitech в розмірі 3.5 дюйми - люблю нестандартні кольори.
Третє проведення і чіткий, короткий ТУК! Судак дав зрозуміти, що він на точці є. Підсік вчасно, але мимо каси, стягнув приманку, добре, що не розірвав.
Наступне закидання в точку і проведення з довшими паузами та плавнішими обертами котушки. На дальньому вильоті знову чіткий судаковий -ТУК! Коротка, але різка підсічка і судак починає смикати до води вершинку Skyline. Якось дивно, по щучому тягне в бік і спливає. Офсет Decoy пробив верхню щелепу якраз по середині і жало вийшло назовні. Шансів зійти не було від слова зовсім. Не трофей, але в розмірі, чорненький, місцевий.
Поправляю приманку і закидаю лівіше, щоб течія трішки зносила приманку в сторону на паузах. Обережно проходжу звал двома плавними підмотуваннями - пауза, зрідка додатково анімую приманку спінігом, короткими посмикуваннями. В кінці звалу отримую ще один удар, всікаю - мимо. Швидкий нині судак пішов, не встигаєш просікти, як вже виплюнув приманку, а можливо просто підбиває чи накриває і офсет не завжди просіче, це вам не двійник.
Під час чергової проводки ловлю корча, неочікувано, але закономірно, знаю де він приблизно лежить, але завтикав і дав змогу течії занести приманку на паузі під нього, шансів витягти - мінус нуль...обриваю, перев'язуюсь. За ранок двічі заповз в корча і ще раз завтикав в березі - обірвав в камінні.
Змінюю колір та вагу груза, на салатовий та 16, а потім 18 грамів. Летить та стукає приманка набагато краще ніж на 14, хоча і 14 грамів можна не відслідковувати візуально, Skyline 10-35 дозволяє комфортно ловити з 14 грамів + приманка і до 45 +
Відкатав на Stradic 5000 шестижилковий шнур career high товщиною 1.0, вже другий сезон, при максимальному вильоті лишається метрів 15 на шпулі, потихеньку пообривався на корчиках, але завжди чітко на вузлі з флюром і жодного разу на рибі, а задвушники і навіть зачетвірка на нього влітала - все витримав без нарікань.
Вітерець посилився, видуває дугу з шнура, доводиться ще збільшити вагу груза до 20 грамів, щоб чітко пробивати дальній мілячок і звал в русло. На сходженні течії з обраткою приманка трішки довше підвисає, легенько підсмикую і у відповідь отримую ривок за приманку - підсікаю, є, але "неформат", випускаю відразу, потрібно ловити поки клює.
Ще через пару проведень отримую, як пізніше виявилось ще одне клювання, останнє на сьогодні і також мимо каси, певно вдарив писком по приманці замість заковтнути.
Години півтори ще змінював проводки, приманки, розмір грузил, подачу, кути закилання - тиша. Тож о десятій ранку спінінг в чохол і на базу.
Ранок був чудовий, як не крути. І риба, і клювання, і приємна прохолодна погода на старому Дніпрі тільки додали позитиву і підняли настрій.
Всім добра!