Рибалка на Річці Вігор частина 1 -28.09.2019

Частина 1

Ось і настав час мені щось написати...Не дуже люблю це діло, та все ж попробую. Риболовля відбувалась не на Волині, але я собі все ж таки дозволю написати свою історію.
Цими вихідними мені пощастило відправитись на рідну Львівщину, а саме Старосамбірщину. Давненько там не був, а тим паче, рибалив. Бажання половити було з самого початку планування поїздки, тому без роздумів закинув спінінг у авто. Отже, субота. По дорозі до місця призначення, а саме, у Самборі, забіг на місцевий ринок, ледве знайшов там якогось дядька, який продавав риболовні "штучки", прикупив собі два воблерка, які візуально найбільше сподобались(правда перед тим прочитав трохи літератури про те, що, головень полюбляє найбільше у цю пору року), як потім виявилось один плаваючий(тільки на його і ловив) а інший тонучий. З вибором воблерів теж була проблема, оскільки мені хотілось щось мінімально мале і водночас максимально важке, адже спінінг у мене в тесті 4-18гр(нажаль меншого поки немає), в результаті 2 воблери по 2.0гр.
Прибувши у місце призначення (с.Передільниця), добре пообідавши, приблизно о 16:00 я вирушив на місце лову у сусіднє село Нижанковичі на річку Вигір(В'яр). Прибувши на "точку" візуально побачив зграю своєї цілі. Довго не зволікаючи спорядив спінінг. Момент істини. Перше закидання і... Ура(!) на падінні відразу удар, холостий, але удар. Моїй радості немає меж, адже з тестом спінінга і вагою воблерка є проблема. Друге закидання і вихід головня, але без покльовки. Наступні закидання супроводжувались виходами риби і її покльовками, але без результату. У голові купа думок, розумію, що я десь на правильному шляху, але не можу второпати у чому проблема. І раптом помічаю, що трійники на воблері зачіпляються один за іншого(мабуть таки проблема несумісності тесту і ваги воблерка). Знімаю переднього трійника і закидаю воблерка у воду, риба не реагує. Так ще 2-3 закидання і я вирішую змінити точку( за останні роки річка дуже змінилась, проблема води є глобальною). Думав мені вдасться зробити це ногами( раніше доволі хорошу відстань можна було пройти по берегу пішки, зараз все заросло), але в черевиках переходити воду і мочити ноги мені не хотілось, тому сідаю у авто і переїжджаю у інший кінець села, де по пам'яті більш пологий берег і є більше місця погуляти по ньому(але і тут усе заросло і місця половити зовсім мало). Отже, я на другій точці. Друге-третє закидання і я вже тримаю у руках довгоочікувану ціль! Емоції переповнюють! УРА!!! Бажання зловити перемогло проблему з тестом і вагою.
День швидко добігав кінця і я не гаючи часу продовжував. У результаті 5-6 головнів, 3-4 удари і стільки ж виходів.
День видався на славу, я задоволений і переповнений емоціями, і жодна риба при тому не постраждала!
Далі буде...