Що робить лопатка

Лопатка — не прикраса і не захист гачка. Це єдина деталь, яка перетворює рівне підтягування шнура і в рух униз, і в хитання вбік: усе, що воблер робить у воді, починається на ній.

Кут

Пластина, поставлена майже вздовж тіла, дає сильну вертикальну складову — приманка йде глибоко. Поставлена майже поперек — тягне вниз слабко, зате різкіше кидає тіло з боку в бік. Один і той самий корпус із різними лопатками поводиться як дві різні приманки, і саме тому в серії однієї моделі буває кілька версій із різним заглибленням.

Площа й ширина

Більша площа — більший опір і глибший хід, менша — легший старт гри на повільній проводці. Широка лопатка розгойдує тіло сильніше, вузька дає стриманішу амплітуду при тій самій глибині.

Місце кріплення

Лопатку ставлять або в нижню частину морди, або в саму морду. Що нижче вона сидить, то більше важіль до тіла — тому дві приманки з однаковою на вигляд пластиною можуть заглиблюватися по-різному.

З чого її роблять

Найчастіше — прозорий полікарбонат: він жорсткий і не мутніє від подряпин відразу. Металева лопатка трапляється рідше й зустрічається там, де потрібна вузька міцна пластина. Матеріал тут не про красу, а про те, чи збереже пластина свій кут після удару об камінь.

Кільце на лопатці

У частини моделей вушко для волосіні винесене не на морду, а на саму лопатку. Тяга тоді прикладена далі від тіла, важіль інший, і приманка йде глибше при тій самій пластині. Вузол у цьому місці треба перевіряти частіше: він працює на згин біля краю пластини.

На паузі лопатка вимикається

Щойно рух припинився, потоку на пластині немає, і приманка переходить у поведінку свого класу плавучості — спливає, тоне або стоїть. Лопатка не тримає приманку на глибині сама по собі: вона тільки заганяє її туди, поки є рух.

Подряпини й прозорість

Прозора пластина з часом мутніє від піску й каменів. На роботу це не впливає: лопатку тримає форма і кут, а не прозорість — мутна лопатка заводить приманку так само, як нова.

Що з нею стається

Ламається лопатка зазвичай не посередині, а в місці кріплення до корпусу, і найчастіше — на зачепі. Приманка з тріщиною біля основи ще грає, але кут уже «пливе»: заглиблення стає меншим, а гра нерівною. Перевіряють це не на око, а проводкою біля берега.