Утримання живця: вода, холод, кисень
У живцевій оснастці все, крім самої рибки, працює однаково зранку й увечері. Живець — єдина деталь, яка псується сама, і найчастіше він гине не від холоду, а від того, що з ним роблять люди.
Три різні задачі
Довезти рибку живою, протримати її на льоду кілька годин і посадити на гачок так, щоб вона лишилася рухливою. Перше й друге вирішує посудина, третє — спосіб насаджування. Плутати їх не варто: жива в кані рибка ще нічого не гарантує на гачку.
Що вбиває швидше за все
Різка зміна температури води. Рибка, перенесена з холодної води в теплу або навпаки, гине швидше, ніж від нестачі кисню. Тому воду в дорозі не гріють і не міняють на «свіжу» з-під крана, а доливають ту саму, у якій рибка їхала.
Друге — тіснота
Чим більше рибок у тому самому об’ємі, тим швидше вони вибирають розчинений у воді кисень. Тіснота ще й травмує: рибки труться боками, стирається слиз, і на гачку така рибка живе помітно менше.
Третє — час у руках
Рибка, яку довго тримають у долоні, втрачає слиз від тепла сухої руки. Її беруть мокрою рукою, швидко й один раз: кожне повторне виймання з кана коротшає її життя на гачку.
Що з нею робить лунка
Вода в лунці холодніша за воду в кані, і рибка, опущена туди різко, кілька хвилин стоїть нерухомо. Це не смерть, але саме в ці хвилини вона не працює приманкою — тому снасть не перевіряють одразу після постановки.
Чим посудина відрізняється від відра
Кан від відра відрізняє кришка з отворами, а добрий кан — ще й подвійна стінка: вода в ньому міняє температуру повільніше. Відро годиться донести рибку від машини до лунки, і не більше.
Скільки живця беруть
Стільки, скільки встигаєш використати за виїзд, плюс невеликий запас на тих, що заснуть. Зайва рибка не лежить про запас: у тісноті вона гине швидше, ніж на гачку.
