Шипи, кінець і зв’язок

Перелік короткий, і кожен пункт у ньому відповідає на питання «що робить рука в перші хвилини». Усе, до чого треба тягнутися далі ніж на довжину руки, з переліку випадає.

Льодові шипи

Дві рукояті, кожна з вістрям, з’єднані шнуром і накинуті на шию — так, щоб опинитися в долонях без пошуку. Сенс у фізиці краю: мокрий лід не тримає долоню взагалі, зчеплення там близьке до нуля, і людина зісковзує назад у воду тим певніше, чим сильніше тягнеться. Вістря створює точковий зачеп там, де рука його не має.

Метальний кінець

Мотузка, яку кидають із безпечної відстані. ДСНС радить мати її при собі, а весь протокол DLRG побудований на тому, щоб допомагати з відстані. Довжину ми не називаємо: у різних служб вона різна, а суть не в метрах, а в тому, щоб допомога йшла не ногами по кризі, а мотузкою з берега.

Палиця

Нею перевіряють дорогу перед собою. Вона відповідає на питання «тримає тут» і не відповідає на питання «тримає далі», тому йде разом із переліком місць, а не замість нього.

Дошка або гілка біля лунки

Пункт, який здається дивним лише доти, доки ополонки немає під ногами. Це те, за що вхопиться той, хто провалився, і те, що подадуть йому, не підходячи впритул. ДСНС називає її прямо в переліку того, що тримають поруч із лункою.

Телефон, який переживе воду

У непромокальному чохлі й на тілі, а не в ящику. Мокрий телефон не дзвонить, а телефон у наплічнику на березі не існує для того, хто у воді. Номер служби в Україні — 101; в інших країнах свій, і його дізнаються заздалегідь, а не в момент, коли він потрібен.

Чого в переліку немає

Нічого, що вимагає двох вільних рук або тонкої моторики. Це не оцінка якості таких речей, а наслідок того самого факту про кілька хвилин: до моменту, коли вони знадобляться, пальці вже не слухаються. Що робити далі — окрема картка.