Рибалка на Невідомо 14.02.2020

Люблю взимку вийти на свіже, трішки присипане снігом, не бите зимове льодове поле. Свіже повітря, тиша, тихий плюскіт водички з незамерзшого русла річки, відсутність конкурентів...
Тому при можливості, періодично залишаю друзів на точці і бреду в пошуках свого моменту, навіть якщо клює...адже душі іноді хочеться чогось такого, справжнього, неповторного, аутентичного...
Хоча ні, інші рибалки мені особисто ніколи не заважають, що мені випало - те й піймаю. Навіть якщо це декілька пристойних окунців, всерівно це кайф. Але ці чарівні моменти коли ти один, коли перед тобою цілина і ти ніби вперше пробиваєш підводні горизонти балансиром...ну майже як перше кохання...
До речі, всіх з Днем закоханих!